Як формуються ціни на ліки в Україні: хто і як визначає вартість препаратів?

Уявіть, що ви приходите в аптеку, аби купити ліки, які вам призначив лікар. В одній аптеці вартість пігулок — 110 грн, а в іншій — 52 грн. Один і той самий препарат, а різниця в ціні у два рази! Як таке можливо? Хто встановлює такі ціни на життєво необхідні ліки? Які чинники впливають на вартість препаратів і чому така велика різниця між аптеками?

За даними ВООЗ¹, 82% українських домогосподарств постають перед труднощами під час отримання ліків, а 35% змушені відкладати лікування або відмовлятися від нього. У цьому розслідуванні ми розглянемо, як формується ціна на п’ять популярних і важливих для життя препаратів в Україні, а також проаналізуємо, як фармацевтичні компанії, дистриб'ютори й аптеки визначають ціни. Чи є реальні механізми регулювання цін і чому українці змушені переплачувати за базові ліки?

Як формується ціна на ліки?

Кожен блістер і ампула, перш ніж потрапити до рук покупця, проходять довгий шлях. І що більше в ньому етапів, то вищою в результаті стає вартість. То як препарат, створення якого коштує умовні 10 грн, може продаватися за 500? Розглянемо кожен із кроків.

Фармзавод

Виробництво ліків — це складний і дорогий процес, який передбачає витрати на:

• Дослідження й розробки (R&D);
• клінічні випробування;
• патентування;
• маркетинг;
• сировину;
• амортизацію обладнання;
• зарплати персоналу.

Націнка виробника для різних препаратів становить від 10 до 1000%+ у порівнянні з собівартістю. Втім, первісна оптово-відпускна ціна — це приблизно 60% від кінцевої вартості препарату для споживача.

Імпорт

Цей пункт актуальний лише для ліків, виготовлених за кордоном. Компанія, яка займається постачанням, несе витрати через:

• Мито й митне оформлення;
• ПДВ;
• коливання валютного курсу;
• логістику.

З урахуванням прибутку фірми-імпортера це збільшує початкову вартість препарату приблизно на 10%.

Державна реєстрація й ліцензування

Ці дві процедури додають до вартості ліків ще 12-25%. Вони не є взаємозамінними, оскільки:

• Реєстрація — це дозвіл на обіг конкретного препарату в Україні після перевірки МОЗ через Державний експертний центр (ДЕЦ). Під час цього визначаються якість, безпечність й ефективність препарату, а також чіткість інструкції. Якщо ліки нові, можуть проводитися клінічні дослідження; якщо це дженерик, визначається біоеквівалентність. Реєстраційне посвідчення видається на 5 років, після чого процедуру необхідно проходити заново, але вже за спрощеною процедурою. Вартість реєстрації залежить від новизни препарату, країни походження й багатьох інших чинників. Загалом це коштує від $1500 до $30 000.
• Ліцензування — це видача юридичній особі дозволу на певні дії з лікарськими засобами: виробництво, імпорт, гуртовий або роздрібний продаж. Регулятором виступає Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Вона проводить аудит дотримання галузевого стандарту — GMP (виробництво), GDP (опт), GPP (аптеки); перевірку умов зберігання/транспортування, а також кваліфікацію персоналу. Ліцензія видається безстроково, але держава може виконувати планові й позапланові перевірки. Основні витрати компаній — підготовка документів і ліцензійний збір.

Заявка на реєстрацію може подаватися виробником або його офіційним представником. Ним зокрема можуть бути імпортер і дистриб'ютор.

Дистрибуція

На цьому етапі ліки збуваються за гуртовими цінами. Маржа постачальника становить 5-20%. На її реальний розмір впливають:

• Зберігання продукції;
• логістика й транспортування;
• розмір партії.

Частіше за все дистриб'ютори працюють із мережами аптек і державними компаніями.

Аптека

В аптеці препарат продається споживачеві за кінцевою роздрібною ціною. На цьому етапі до попередньої вартості лікарського засобу додається 15-35%, а у випадку з деякими дешевими ліками — навіть 100% або більше. На це впливають такі витрати компанії:

• Оренда приміщення;
• зберігання товарів (довше, аніж на попередніх етапах);
• утилізація прострочених ліків;
• ризики від роботи з приватними покупцями (крадіжки, псування тощо).

У багатьох аптеках використовується перехресне субсидування: на популярні ліки встановлюється невелика націнка, а на всі інші — вища.

Приклад розрахунків

В узагальненому вигляді зміна ціни на лікарський засіб українського виробництва може виглядати так:

Державне регулювання

Ринок ліків в Україні станом на літо 2025 року можна назвати відносно контрольованим. Головним органом, який вводить обмеження щодо цін, є Кабінет Міністрів, однак певні повноваження також мають органи виконавчої влади й місцевого самоврядування.

Усі офіційно зареєстровані препарати вносяться до Державного реєстру лікарських засобів. На момент написання цього матеріалу в ньому були зафіксовані понад 14 900 найменувань. До Національного переліку основних лікарських засобів потрапляють активні речовини, визнані критично значущими (780+ найменувань).

До лютого 2025 року цінові обмеження встановлювалися лише на ліки, що купувалися за бюджетні гроші, а також на препарати, внесені до Нацпереліку й рекомендовані до включення. Всі актуальні на той час ліміти ви можете побачити в таблиці:

У лютому 2025 року Уряд схвалив додаткові обмеження, які наразі поширюються не лише на державний, а й на приватний сектор:

Водночас держава не регулює ціни на парафармацію: БАД-и, косметику, санітарно-гігієнічні засоби, дієтичні продукти тощо.

«Доступні ліки»

Це програма реімбурсації, тобто повної або часткової компенсації вартості призначених ліків. Наразі вона поширюється на понад 600 препаратів від/для:

• Серцево-судинних хвороб;
• профілактики інсультів й інфарктів;
• нецукрового діабету й цукрового діабету І типу (інсулін) і діабету ІІ типу;
• хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів; 
• розладів психіки, поведінки, а також епілепсії;
• хвороби Паркінсона;
• серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань;
• болю й надання паліативної допомоги;
• ендокринної системи;
• метаболічних, аутоімунних і запальних захворювань;
• глаукоми;
• лікування мігрені;
• лікування захворювань у дітей.

Аби отримати ліки безкоштовно або зі знижкою, потрібно звернутися до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладена декларація, й отримати електронний рецепт. З ним необхідно завітати до аптеки, яка має договір із НСЗУ. Якщо препарати будуть в наявності й умови їх придбання будуть для вас прийнятними, залишиться назвати 16-значний номер рецепта й 4-значний перевірчий код. Залишок вартості ліків буде компенсований аптеці з держбюджету.

Статистика

За даними МОЗ², з квітня 2019 по грудень 2024 рр. у межах програми були виписані 80 млн рецептів. Понад 5,2 млн українців змогли отримати ліки безкоштовно або з доплатою.

У межах форуму «Реімбурсація 2025: Партнерство для стійкого розвитку» представниця НСЗУ Оксана Шкіль відзвітувала, що за 1-й квартал 2025 року в межах програм «Доступні ліки» й «Зимова єПідтримка» аптеки отримали понад 2 млрд грн компенсації за 8 449 578 упаковок ліків. Серед них:

• Препарати від серцево-судинних й цереброваскулярних захворювань, цукрового діабету II типу, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів (922 402 098 грн).
• Препарати інсуліну (889 626 218 грн).
• Ліки для осіб у посттрансплантаційний період (72 120 218 грн).
• Препарати від розладів психіки й поведінки, епілепсії (44 762 746 грн).
• Ліки від хвороби Паркінсона (33 002 137 грн).
• Препарати, що входять в перелік у рамках постанови КМУ від 03.12.2024 р. № 1380 (31 127 688 грн).
• Препарати від нецукрового діабету (16 898 273 грн).
• Медичні вироби для визначення рівня глюкози в плазмі крові (13 881 321 грн).
• Ліки для терапії болю й надання паліативної допомоги (4 469 286 грн).

Найбільша кількість електронних рецептів була погашена в Дніпропетровській, Львівській і Харківській областях, а також у м. Київ.

Критика програми

Основними недоліками «Доступних ліків» визначають:

• Обмежений перелік препаратів — зокрема в межах програми відсутні новітні й комбіновані препарати, а ЛЗ, які отримали схвалення, можуть довго (рік або більше) не додаватися до основного формуляра.
• Технічні перешкоди — не у всіх українців, особливо літніх людей, мешканців сіл і прифронтових територій, є змога отримати електронний рецепт, а потім погасити його в аптеці.
• Не всі аптеки долучилися до програми — хоча з липня 2025 року укладення договору з НСЗУ є обов'язковою умовою для всіх суб'єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю ліками, на практиці багато закладів не поспішають це робити через відносно низьку маржинальність і періодичні затримки виплат з боку держави. До того ж не всі аптеки суворо дотримуються протоколу, за яким спочатку мають пропонувати покупцям з е-рецептами безкоштовні препарати, потім зі знижкою й тільки потім за повною вартістю.

Втім, «Доступні ліки» — це дійсно корисна ініціатива, яка спрощує пацієнтам доступ до якісних препаратів із доведеною ефективністю, а державі допомагає краще контролювати бюджет й усувати певні корупційні ризики.

Безкоштовні ліки при госпіталізації

Українці, які лягають на лікування до стаціонару, без жодної додаткової плати можуть отримати:

• Препарати з Нацпереліку;
• медичні вироби;
• вакцини;
• сироватки.

Лікарні, своєю чергою, зобов'язані закуповувати ці товари й стежити, щоб їх наявний обсяг завжди був достатнім.

Перевірити наявність ліків можна на інформаційних стендах безпосередньо в закладах охорони здоров'я, а також на офіційних сайтах профільних департаментів й управлінь. Громадська організація «ЛікиКонтроль» створила однойменні вебпортал і мобільні застосунки, за допомогою яких можна перевіряти препарати, призначені лікарем. Якщо вони не входять до Національного переліку (тобто не надаються безоплатно), але мають у реєстрі аналоги за активною речовиною, це стане вагомим приводом уточнити призначення.

Якщо вам відмовлять у наданні безкоштовних ліків, зверніться зі скаргою до головного лікаря медзакладу або Департаменту охорони здоров'я міста чи області. Зразок документа можна знайти на сайті або в додатку «ЛікиКонтроль».

Оподаткування ліків

Наразі на певні лікарські засоби й медичні вироби поширюється знижена ставка ПДВ — 7% замість 20%. Аби вона була застосована, продукт має відповідати двом умовам:

• Бути дозволеним для виробництва й застосування в Україні;
• бути внесеним до Державного реєстру лікарських засобів / медичної техніки та виробів медичного призначення.

Якщо медичний виріб відсутній у Держреєстрі, проте відповідає вимогам технічних регламентів (це має підтверджуватися документом), пільгова ставка ПДВ також буде доступна. З дозволу МОЗ 7% сплатить постачальник/імпортер ліків, дозволених для клінічних випробувань. В усіх інших випадках стягуватимуться стандартні 20% податків.

Деякі ЛЗ й медичні вироби, зокрема незареєстровані в Україні, під час дії воєнного стану можуть поширюватися й ввозитися на територію держави без оподаткування, якщо вони призначені для Сил оборони.

Державний контроль за цінами на ліки

Якщо препарати закуповуються бюджетним коштом, контроль здійснюється за допомогою наступних механізмів:

• Звірка з Національним реєстром граничних оптово-відпускних цін — за гроші з держбюджету ліки можуть купуватися лише в межах цих цін. Вони визначаються зокрема завдяки референтному ціноутворенню — порівнянню вартості аналогічних препаратів у Польщі, Чехії, Словаччині, Латвії й Угорщині.
• Укладання угод тільки через електронну систему Prozorro — інформація про ціни, терміни й постачальників знаходяться у відкритому доступі. Фармацевтичний відділ майданчика адмініструється ДП «Медичні закупівлі України».
• Проведення перевірок й аудитів — ці події відбуваються як планово, так і позапланово.

Продажі в приватному секторі контролюються через:

• Використання електронних рецептів — це спрощує слідкування за обігом препарату, кількістю проданих упаковок і ціною.
• Механізми компенсації — наприклад, у межах програми «Доступні ліки» НСЗУ не поверне аптеці більше коштів, аніж передбачено законодавством.
• Скарги покупців і громадський контроль — повідомляти про порушення цінової політики можна через гарячу лінію МОЗ або Держпродспоживслужби.
• Перевірки Держлікслужби — планові й позапланові заходи дозволяють визначити відповідність цін й умови зберігання ліків, а також наявність в аптеки чинної ліцензії.

Відповідальність залежить від тяжкості правопорушення. Недобросовісні постачальники в державному секторі, як правило, отримують штрафи, втрачають контракти або потрапляють до чорного списку. Аптеки можуть притягуватися до адміністративної (до 1700 грн) або фінансової (до 10% річного обороту) відповідальності. Кримінальна передбачена за серйозні злочини на кшталт шахрайства й контрабанди.

Вплив фармкомпаній

Фармацевтичні заводи й конгломерати зацікавлені в тому, аби їхні препарати продавалися якнайдорожче. Інноваційні ліки, які не мають аналогів, цінні самі собою, тож їхня вартість регулюється переважно виробничими витратами й попитом. Для просування відомих сполук, які можуть створюватися багатьма компаніями, використовуються багаторівневі маркетингові стратегії. У приватному секторі інструменти поширення переважно класичні:

• «Мотивації» для лікарів і фармацевтів — зазначені спеціалісти часто впливають на вибір пацієнтів, особливо якщо мова йде про безрецептурні препарати. Винагородою можуть бути матеріально виражені бонуси (гроші й подарунки) або оплата курсів, тренінгів, семінарів абощо. Чесність співпраці зазвичай контролюється завдяки таємним покупцям.
• Мерчандайзинг — правильна викладка ліків на полицях надзвичайно важлива для успішних продажів. «Золотими» вважаються полиці на рівні очей і біля каси. Також фармкомпанії й/або дистриб’ютори можуть розміщувати власні брендовані стенди й вітрини.
• Реклама в інтернеті, ЗМІ й на інформаційних майданчиках — в Україні дозволено рекламувати безрецептурні препарати. Особливо ефективною є подібна промоція масових ліків: від болю в горлі, алергії, для покращення травлення тощо. Основні канали: Google, YouTube, Instagram, ТБ, радіо, вуличні білборди й сайти на кшталт Tabletki.ua або Liki.ua.

У державному секторі вплив відбувається на рівні інституцій, а не окремих споживачів. Відповідно до цього змінюються й механізми просування:

• Публічне й політичне лобіювання — представники фармкомпаній презентують ліки перед професійними асоціаціями, робочими групами МОЗ, НСЗУ й інших відповідальних органів, беруть участь у дослідженнях, круглих столах тощо. Зрештою препарат може потрапити до Нацпереліку (держава буде зобов'язана його закуповувати) й/або списку ліків, що підлягають реімбурсації (наприклад, «Доступні ліки»).
• Вплив на лікарські протоколи — виробники препаратів можуть ініціювати перегляд або оновлення алгоритмів лікування пацієнтів. Активна речовина з доведеною ефективністю (через медичну асоціацію, експертну групу тощо) може бути запропонована для подальшої закупівлі коштом бюджету.
• Безоплатні постачання — компанія може певний час надавати ліки безкоштовно або як гуманітарну допомогу, що особливо актуально під час війни. Препарат, який добре себе зарекомендує, невдовзі може стати частиною централізованих закупівель чи навіть державних програм.

Витрати на маркетинг закладаються в ціну препарату, яку сплачує кінцевий споживач — пацієнт або державне/комунальне підприємство. У приватному секторі маржа фармкомпаній, як правило, вища. Деякі аптеки (переважно мережеві) «повертають» до 90% отриманих бонусів клієнтам у вигляді програм лояльності, знижок й акцій. Це дозволяє певною мірою підтримувати баланс цін і боротися за увагу покупців на висококонкурентному ринку. Головна ціль виробників у державних закупівлях — отримати стабільний ринок збуту гуртовими партіями. Через це націнка може бути відчутно нижчою.

Оригінал vs. Дженерик

Оригінальний препарат — це активна речовина, створена фармкомпанією й протестована в повному циклі доклінічних і клінічних (фази I–III) досліджень. Якщо ліки визнаються ефективними, вони захищаються патентом, який може діяти до 20 років.

Дженерик — це копія оригінального препарату з тією ж самою активною речовиною. Аналоги можуть виготовлятися будь-якими компаніями після закінчення дії патенту. Клінічні дослідження проводяться лише в один етап, під час якого визначається біоеквівалентність.

Вартість оригіналу й дженерика подекуди відрізняється в десятки разів. На це є чимало причин:

Попри менший обсяг досліджень і спрощену реєстрацію дженерики можуть демонструвати таку саму ефективність, що й оригінальні ліки. Головні умови цього — дотримання стандартів виробництва (GMP) й підтвердження біоеквівалентності. До того ж аналоги часто випускаються в альтернативних формах (сироп, свічки абощо) й у складі комбінованих препаратів.

Деякі відомі патентовані ліки і їхні дженерики представлені в таблиці:

Порівняльний аналіз ліків

Тепер, коли механізми ціноутворення стали відносно зрозумілими, проведемо наочне дослідження. Ми обрали 5 «народних» препаратів, наявних в аптеках багатьох українців:

• Азитроміцин — антибіотик широкого спектра, який активно використовувався зокрема й під час пандемії COVID-19.
• Ацетилсаліцилова кислота — засіб, що застосовується для жарозниження, знеболення й профілактики утворення тромбів.
• Еналаприл — препарат проти артеріальної гіпертензії.
• Німесулід — нестероїдний протизапальний засіб.
• Панкреатин — препарат для покращення травлення, який складається з трьох ферментів: амілази, ліпази й протеази.

Методологія дослідження: ми використаємо дані з Національного переліку основних лікарських засобів і реєстру програми «Доступні ліки». Оскільки порахувати середню ціну на держзакупівлях важко через велику кількість чинників, для кожного препарату ми підберемо по 3 виконані контракти з різними умовами. Інформація щодо цін в аптеках буде отримана з сайту Tabletki.ua, регіон пошуку — Київ. Ми порівняємо по 5 популярних торгових назв монопрепарату (без додаткових компонентів), за можливістю підібравши аналогічні форми випуску й дозування.

Азитроміцин

Наявність у Нацпереліку:

• Таблетки й капсули: 250 і 500 мг;
• порошок для приготування оральної суспензії: 100 мг/5 мл і 200 мг/5 мл;
• розчин для перорального застосування: 200 мг/5 мл;
• розчин (краплі очні): 1,5%.

«Доступні ліки» — ні.

Державні закупівлі:

Роздрібні торгові характеристики:

Найдешевший варіант: Азитроміцин-КР (таблетки, №6 по 250 мг) — 37,84 грн.

Найдорожчий варіант: Сумамед (Teva, таблетки, що диспергуються, №3 по 1000 мг) — 1062 грн.

Ацетилсаліцилова кислота

Наявність у Нацпереліку:

• Таблетки й капсули: 75-500 мг;
• супозиторії: 50-150 мг;
• ін'єкції: 100 мг/мл по 3 мл і 200 мг/мл по 10 мл в ампулах;
• розчин для перорального застосування: 10% і 20%.

«Доступні ліки» — 20 торгових назв, доплата від 0 до 92,16 грн.

Державні закупівлі:

Роздрібні торгові характеристики:

Найдешевший варіант: Ацетилсаліцилова кислота (ПАТ «Монфарм», таблетки, №10 по 0,5 г) — 8,82 грн.

Найдорожчий варіант: Аспірин (Bayer, таблетки, №100 по 500 мг) — 712,9 грн.

Еналаприл

Наявність у Нацпереліку — тверда пероральна лікарська форма: 2,5 мг, 5 мг, 10 мг, 20 мг (у вигляді малеату водню).

«Доступні ліки» — 24 торгові назви, доплата від 0 до 173,4 грн.

Державні закупівлі:

Роздрібні торгові характеристики:

Найдешевший варіант: Еналаприл-Здоров’я (таблетки, №20 по 5 мг) — 9,14 грн.

Найдорожчий варіант: Енап (KRKA, розчин для ін’єкцій, №5 по 1,25 мг/1 мл) — 650 грн.

Німесулід

Наявність у Нацпереліку — ні.

«Доступні ліки» — ні.

Державні закупівлі:

Роздрібні торгові характеристики:

Найдешевший варіант: Німелган (ТОВ «Астрафарм», гранули для оральної суспензії, 100 мг/2 г по 2 г) — 5,78 грн за 1 пакетик.

Найдорожчий варіант: Ремісар (ТОВ «Стіф-Сервіс», гранули для оральної суспензії, 100 мг/2 г по 2 г) — 17,4 грн за 1 пакетик.

Панкреатин

Наявність у Нацпереліку — таблетки й капсули з концентрацією активних речовин від 1000 до 36 000 ОД, що застосовуються відповідно до віку пацієнтів.

«Доступні ліки» — ні.

Державні закупівлі:

Роздрібні торгові характеристики:

Найдешевший варіант: Панкреатин 1200 (АТ «Вітаміни», №10х2) — 26,6 грн.

Найдорожчий варіант: Thorne Research Pancreatic Enzymes (капсули: амілаза — 125 000 ОД, протеаза — 115 000 ОД, ліпаза — 18 000 ОД, №180) — 4029 грн.

Соціальний ефект

Попри високу конкуренцію, яка спонукає аптеки встановлювати релевантні ціни, й регуляційні заходи з боку держави, отримання ліків все ще залишається серйозною проблемою для багатьох українців.

Дослідження Фонду демократичних ініціатив³, проведене в липні 2023 року, показало, що понад 54% опитаних мешканців країни вважають вартість медичних препаратів недоліком системи охорони здоров’я, який потрібно виправити в першу чергу. Цікаво, що в загальному рейтингу ця проблема посіла 2-ге місце після корупції й кругової поруки серед керівників медичних закладів, що, безумовно, впливає на наявність ЛЗ у поліклініках і стаціонарах.

Більш приголомшливими для нас стали результати дослідження Gradus Research Company⁴, яке відбулося в березні 2025 року. 79% опитаних українців зазначили, що змушені економити на інших товарах, аби купити ліки. 62% з загальної сукупності вказали, що медикаменти для них — одна з основних категорій витрат. 90% з-поміж цих респондентів визнали, що здорожчання ліків стало суттєвою проблемою.

Найчастіше заради медичних препаратів українці відмовляються від покупки одягу (66%), товарів для дому (54%) й навіть харчових продуктів (51%). Особливо критичною ситуація є для людей віком 60+ років: 62% з них змушені обмежувати витрати на їжу. 66% респондентів віком від 55 до 60 років економлять на товарах для дому.

Висновки

Вартість медикаментів у 2025 році є непосильною для багатьох українців. Головною причиною можна вважати поганий стан економіки через повномасштабну війну, розпочату рф. Проте значний вплив мають і внутрішні проблеми:

• Корупція в системі охорони здоров’я й правоохоронних органах;
• агресивні маркетинг і лобіювання з боку фармзаводів і великих аптечних мереж;
• неякісне інформування населення щодо державних програм тощо.

Як показують дослідження, це вже вплинуло на рівень життя населення й у перспективі матиме серйозні соціальні та медичні наслідки. Аби полегшити пошук ліків за прийнятними цінами й не потрапляти на рекламні гачки, радимо навчитися шукати аналоги через сайт/додаток «ЛікиКонтроль» і сервіси з дистанційного бронювання (Tabletki.ua, Liki.ua, Apteki.ua й/або інші), а також слідкувати за актуальними державними програмами й дізнаватися способи контролю за їх дотриманням.