Українська економіка сповільнюється: промисловість і будівництво вже у «мінусі»

Темпи зростання української економіки помітно знижуються. На початку 2025 року більшість ключових галузей увійшли у фазу спаду, а прогнози експертів стали більш песимістичними.

Українська економіка поступово втрачає динаміку. Після уповільнення у другому кварталі минулого року перша половина 2025-го засвідчила перехід окремих секторів у зону падіння. Попри війну та її масштабні наслідки, експерти вважають, що на зниження показників впливають і внутрішні чинники — обмежені програми підтримки бізнесу, підвищення податкового тиску та зростання тарифів державних монополій.

За підсумками першого півріччя 2025 року реальний сектор демонструє негативну динаміку. Промислове виробництво скоротилося на 6,1% у річному вимірі, тоді як минулого року спостерігалося зростання на 3,6%. Єдиними галузями, що зберігають позитивну динаміку, залишаються оборонно-промисловий комплекс і підприємства, орієнтовані на внутрішній споживчий попит.

За словами експертки Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександри Бетлій, добувна промисловість суттєво скоротилася через втрату шахт у Покровську та руйнування газовидобувної інфраструктури внаслідок російських обстрілів.

Не краща ситуація і в будівництві — спад становить 13% проти торішнього зростання у 15,5%. Найбільше постраждали проєкти інженерної інфраструктури після зупинки фінансування енергетичних програм USAID.

Попри це, ВВП країни поки тримається у «плюсі». За оцінками ІЕД, у першому півріччі економіка зросла на 1,3% річних, що дещо вище за показник першого кварталу (0,9%). Для порівняння: у 2024 році ВВП зріс на 2,9%. Аналітики зазначають, що позитивна динаміка підтримується переважно роздрібною торгівлею та бюджетними секторами — освітою і медициною.

Водночас більшість прогнозів на 2025 рік переглянуто у бік зниження. Національний банк очікує зростання економіки лише на 2,1%, тоді як раніше прогнозував 3,1%. Консенсус-прогноз аналітичних центрів свідчить про уповільнення до 2–2,6%. У розрахунках уже враховано погіршення врожайності, втрату пільгового доступу агроекспорту до ринку ЄС (мінус 700 млн доларів) та зростання військових ризиків.

Серед інших проблем — висока вартість енергоносіїв, складнощі з експортом через торговельні бар’єри, нестача робочої сили та дорогі кредити. Усе це посилює навантаження на бізнес і гальмує відновлення.

Основним фактором залишається війна, яка продовжує визначати економічну ситуацію. Проте експерти наголошують: не варто пояснювати всі проблеми лише бойовими діями. Відсутність ефективних управлінських рішень і слабка державна промислова політика також гальмують розвиток.

За словами директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимира Власюка, поточні кроки уряду не формують нових драйверів зростання. Промислова політика залишається фрагментарною, а ресурсів для масштабних змін бракує.

Новий Кабмін під керівництвом Юлії Свириденко оголосив про плани дерегуляції, аудит кримінальних справ проти бізнесу та обмеження перевірок податкової і митниці. Водночас бізнес очікує реальної підтримки — податкових пільг для прифронтових регіонів, доступних кредитів і страхування воєнних ризиків.

Ситуацію ускладнює і висока облікова ставка НБУ (15,5%), яка стримує кредитування. За словами Данила Гетманцева, така політика не сприятиме пожвавленню економічної активності, попри офіційну позицію регулятора про «нейтральний вплив».

Збільшення тарифів на електроенергію та газ для промисловості, затримки з відшкодуванням ПДВ, а також зростання імпорту при слабкому експорті створюють додаткові ризики для бюджету. За підсумками першого півріччя дефіцит зовнішньої торгівлі сягнув $18,3 млрд, що майже на половину більше, ніж торік.

Експерти попереджають: без системних змін у політиці державної підтримки, фінансування та регуляції економіка України може перейти від стагнації до глибокого спаду.