Біткоїн легалізують: як Україна готується оподатковувати криптовалюту

Україна вирішила вивести криптовалюти з тіні. Новий законопроєкт, який парламент уже підтримав у першому читанні, має узаконити обіг цифрових активів і визначити, як саме їх оподатковуватимуть.

Україна залишається серед світових лідерів за рівнем використання криптовалют. Водночас великі фінансові потоки досі перебувають поза правовим полем, тому законодавці вирішили унормувати цей сектор. На початку вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію операцій з віртуальними активами, визначає їх статус і вводить систему оподаткування.

Раніше, ще у 2021 році, парламент ухвалив закон “Про віртуальні активи”, однак він не набрав чинності через відсутність відповідних змін до Податкового кодексу.

Голова фінансового комітету Данило Гетьманцев наголошує, що ринок криптоактивів в Україні давно потребує чітких правил гри. За його словами, “час дикого заходу” має завершитися, адже країна рухається у напрямі євроінтеграції, де вже діє регламент MICA — загальноєвропейська система регулювання криптовалют.

Криптоактиви в цифрах

Українці активно користуються цифровими валютами, що підтверджують і декларації посадовців. Якщо у 2022 році задекларовано 1,3 тисячі власників криптовалют на суму 371 млн грн, то у 2024-му — вже 2,2 тисячі декларантів із загальним обсягом 786 млн грн.

Згідно зі звітом ЄБРР за вересень 2025 року, понад 10% українців володіли криптовалютою у 2023 році. Україна входить у шістку світових лідерів за рівнем впровадження криптовалют, поступаючись лише Індії, Нігерії, Індонезії, США та В’єтнаму. Лише за рік (липень 2023 — липень 2024) обсяг криптонадіслань до країни перевищив 100 млрд доларів.

Поточний статус і проблеми

Нині в законодавстві згадується поняття “віртуальні активи” лише побіжно — у контексті цифрових речей або запобігання відмиванню коштів. За словами експертів, діяльність учасників крипторинку фактично не регулюється, що створює “сіру зону” і втрати для бюджету.

За оцінками Данила Гетьманцева, держава могла б щороку отримувати до 15 млрд грн податків від легалізованого криптосектору. Водночас нині криптовалюти часто використовуються для обходу валютних обмежень, а частина бізнесу змушена працювати за кордоном через відсутність правових гарантій.

Юридичне визначення і оподаткування

У законопроєкті криптовалюта визначається як рухоме майно у формі цифрового активу. Власник може володіти, купувати чи продавати такі активи, а податки сплачуватимуться не за факт володіння, а з отриманого прибутку — різниці між купівлею та продажем.

Ставка податку становитиме 23% (18% — ПДФО і 5% — військовий збір). Оподаткування відбувається лише при “виході у фіат”, тобто обміні криптовалюти на звичайні гроші. Збитки від торгівлі можна переносити на наступні податкові періоди.

У 2026 році передбачено можливість податкової амністії: громадяни зможуть задекларувати криптоактиви без пояснення джерел коштів, сплативши 5% податку та 5% військового збору. Проте юристи зазначають, що ця норма ще може змінитися до другого читання.

Регулювання бірж і ліцензування

Нові правила торкнуться і криптобірж, діяльність яких потребуватиме ліцензії. Ймовірно, державні органи отримуватимуть від бірж дані про торгові операції для контролю податкових декларацій.

Представники галузі, зокрема компанія Binance, підтримують загальне впорядкування, але виступають проти масового розкриття персональних даних користувачів. Регулятора ринку ще не визначено — його кандидатуру має затвердити Кабінет Міністрів.

Подальші кроки

Перед другим читанням законопроєкту парламентарі мають уточнити механізми контролю, визначити регулятора та порядок перевірок. Експерти наголошують, що фінальна редакція повинна мінімізувати ризики зловживань і гарантувати безпечну роботу легального крипторинку.

У разі ухвалення закону Україна зможе вивести значні обсяги криптокапіталів із тіні, забезпечити справедливе оподаткування та створити умови для відкритої, прозорої взаємодії між державою і власниками цифрових активів.