Український бізнес готовий до правил ЄС більше, ніж сам це усвідомлює

Україна вже пройшла значну частину шляху до членства в ЄС, а завершення переговорів у 2028 році виглядає цілком реалістичним.
Віцепрем’єр Тарас Качка заявив, що ключовим завданням найближчих двох років стане фінальне узгодження законодавства та реформ.

Україна нині перебуває на вирішальному етапі євроінтеграції, і за словами віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, країна вже подолала більшість необхідного шляху. Він підкреслив, що український бізнес у багатьох сферах готовий працювати за стандартами ЄС значно більше, ніж сам про це думає.

Качка зазначив, що на початку незалежності у 1991 році Україна теоретично могла рухатися до Європи разом із балтійськими країнами, однак тодішній стан державного управління робив цей сценарій нереалістичним. За його словами, трансформаційні процеси, які Україна проходила десятиліттями, стали адаптацією до рівня, який дозволяє наблизитися до членства в ЄС.

Віцепрем’єр наголосив, що інтеграція відбувалася поступово: з кожним п’ятиріччям та десятиліттям Україна все глибше включалася в європейські процеси. Сьогодні країна фактично перебуває в центрі найкульмінаційнішої частини переговорів щодо вступу.

Водночас він звернув увагу, що значна частина інтеграційних змін залишається малопомітною для суспільства. Йдеться, зокрема, про синхронізацію електроенергетики, трансформацію торговельних правил і реформу контролю безпеки харчових продуктів. Такі зміни Качка назвав «невидимими безвізами», оскільки їх наслідки переважно відчуває бізнес, а не кожен громадянин.

За його словами, наступні 24 місяці стануть вирішальними: Україна має швидко завершити ухвалення потрібних законів і завершити ключові перетворення. Він переконаний, що суспільство та держава готові до цього як морально, так і інтелектуально. Качка також назвав реалістичним сценарій завершення переговорів у 2028 році з подальшим підписанням угоди про умови вступу, однак остаточні терміни залежатимуть від процедури ратифікації.

Окремо урядовець зупинився на трансформації бізнесу. Він навів приклад з виробниками молочної продукції, які під час укладання угоди про вільну торгівлю з ЄС не вважали європейський ринок важливим, орієнтуючись на Росію як основного покупця. Однак після 2014 року, коли РФ заблокувала доступ для українських товарів, саме ці виробники почали вимагати якнайшвидшого ухвалення законодавства щодо харчової безпеки, оскільки вже мали контракти з європейськими партнерами.

Качка зазначив, що більшість побоювань бізнесу щодо вступу до ЄС пов’язані не стільки з реальними обмеженнями, скільки зі страхом глибоко змінювати внутрішні процеси та переходити на дорожчі стандарти. На його думку, у процесі переговорів ці побоювання поступово зникають, а компанії починають усвідомлювати переваги доступу до платоспроможнішої аудиторії. Він припустив, що найближчими роками багато галузей змушені будуть переглянути стратегії та переконатися у власній конкурентоспроможності в умовах європейських правил.

Говорячи про верховенство права, віцепрем’єр заявив, що Україна вже перейшла «точку неповернення» у відповідних реформах. Він визнав, що існують люди, які хотіли б повернутися до практик 1990-х років у роботі судів чи правоохоронних органів, однак ці настрої він назвав лише суб’єктивними оцінками. Качка також зазначив, що механізми добору суддів уже демонструють ефективність, а модель НАБУ може слугувати прикладом для реформування інших інституцій. Він додав, що схожий шлях проходить БЕБ, хоч це й відбувається непросто, і з часом аналогічні зміни мають відбутися в усіх правоохоронних органах.

Щодо ролі України в ЄС, Качка підкреслив, що в аграрному секторі Україна не претендує на ті ж фінансові ресурси, які отримують фермери в Польщі чи Угорщині, і не розглядає свою присутність як загрозу для них. На його думку, українська аграрка може стати інструментом підтримки та розвитку європейського аграрного сектору, а завдання України та ЄС — інтегрувати це в загальну архітектуру.

Віцепрем’єр висловив упевненість, що у разі правильного вбудовування України в систему Європейського Союзу об’єднання стане одним із найпотужніших гравців на світових ринках. Він також зазначив, що Україна може посилити здатність ЄС до «відкритої автономії», а її сильні сторони стануть частиною стратегій, які сьогодні реалізує Євросоюз.