У НБУ пояснили, чи загрожує Україні емісія гривні у 2026 році

Через нестачу бюджетних коштів і затримку міжнародної допомоги в Україні знову обговорюють можливість емісійного фінансування державних видатків. У Національному банку такий сценарій називають крайнім заходом і наголошують, що наразі існують інші способи залучити необхідні ресурси.

Чому в Україні знову заговорили про емісію гривні

Восени 2026 року Україна зіткнулася з нестачею коштів для покриття поточних бюджетних витрат. Частина міжнародного фінансування залишається недоступною через невиконання окремих зобов'язань перед партнерами, зокрема затримки з ухваленням необхідних законів. Через це виникли побоювання, що держава може повернутися до емісійного фінансування бюджету.

Такий механізм передбачає викуп Національним банком державних облігацій за рахунок створення нових грошей. Збільшення грошової маси без відповідного зростання економіки може прискорювати інфляцію та посилювати тиск на курс гривні.

Україна вже використовувала цей інструмент у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення НБУ спрямував 400 млрд гривень на покриття бюджетного дефіциту. Це допомогло профінансувати критичні потреби оборони та соціальної сфери, однак супроводжувалося значними економічними ризиками. За підсумками року інфляція наблизилася до 27%, а гривня перебувала під тиском. У наступні роки до такого способу фінансування не поверталися.

Які ризики емісії називають у Мінфіні та НБУ

Про можливість монетарного фінансування бюджету 10 вересня заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Він закликав депутатів ухвалити законопроєкти, необхідні для розблокування міжнародної допомоги.

За словами міністра, тривала нестача ресурсів може спричинити затримки зарплат, пенсій та інших державних виплат. У разі посилення суспільного невдоволення уряд може бути змушений шукати додаткові джерела фінансування, зокрема розглядати емісію. Водночас такий крок створить ризики девальвації гривні, прискорення інфляції та ускладнення співпраці з Міжнародним валютним фондом, оскільки суперечитиме умовам його кредитування.

У Національному банку, однак, не вважають повернення до емісійного фінансування необхідним. У відповіді на запит The Page регулятор пояснив, що створення нових грошей для покриття бюджетного дефіциту може бути лише крайнім заходом, коли інші джерела фінансування недоступні.

У НБУ наголосили, що міжнародні партнери вже передбачили кошти для України у своїх бюджетах. Для їх отримання уряд і парламент мають виконати погоджені зобов'язання, продовжити реформи та ухвалити необхідні законодавчі зміни.

Як можна залучити додаткові 100 млрд гривень без емісії

Одним із джерел додаткового фінансування Нацбанк називає внутрішній ринок державних запозичень. Зокрема, йдеться про активніше розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), через які Міністерство фінансів залучає кошти інвесторів.

У НБУ пропонують звернути увагу на показник роловеру — співвідношення нових запозичень до суми погашених державних облігацій. Якщо він становить 100%, держава отримує від нових випусків стільки ж коштів, скільки спрямовує на повернення попередніх боргів.

У чинному бюджеті цей показник передбачений на рівні приблизно 80%. За оцінкою регулятора, збільшення роловеру до 100% могло б забезпечити близько 100 млрд гривень додаткового фінансування без застосування емісійного механізму.

Також Нацбанк повідомляв про заплановане на жовтень оновлення макроекономічного прогнозу. Під час перегляду оцінок міжнародного фінансування регулятор мав врахувати виконання Україною взятих зобов'язань і результати переговорів із партнерами.

Чому Україна не може отримати частину міжнародної допомоги

Основною перешкодою для надходження частини зовнішнього фінансування залишається затримка з ухваленням необхідних рішень Верховною Радою. Парламент відклав розгляд низки питань до жовтня, хоча від їхнього затвердження залежать кошти, вже враховані у державному бюджеті.

Голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що виконання вимог міжнародних партнерів необхідне для отримання 4,26 млрд доларів макрофінансової допомоги ЄС. Ці кошти передбачені для покриття поточних державних видатків.

Серед необхідних рішень — запуск незалежного конкурсу до Рахункової палати та законодавчі зміни щодо оподаткування міжнародних посилок. Від їхнього ухвалення залежить надходження другого траншу допомоги від Європейського Союзу.

Водночас протягом попереднього пленарного тижня Верховна Рада остаточно підтримала лише один законопроєкт із переліку міжнародних зобов'язань. Йдеться про документ №15172 щодо сек'юритизації та облігацій з покриттям, необхідний для залучення 1 млрд доларів від Світового банку.

Ще вісім законодавчих ініціатив пройшли лише перше читання. Однак міжнародні партнери надають відповідне фінансування після остаточного ухвалення та підписання законів.

Таким чином, можливість уникнути емісійного фінансування значною мірою залежить від своєчасного виконання Україною міжнародних зобов'язань. Поки необхідні кошти залишаються недоступними, уряд змушений переносити частину бюджетних видатків на кінець року.