Супермаркети можуть зобов’язати передавати продукти нужденним замість утилізації

В Україні обговорюють впровадження системи фудбенкінгу, яка передбачає передачу продуктів із коротким залишковим терміном придатності соціально вразливим людям. Для великих торговельних мереж така практика може стати обов’язковою вимогою.

В Україні планують запровадити механізм фудбенкінгу — систему, за якою продукти, придатні до споживання, але близькі до завершення терміну зберігання, передаватимуться людям, які потребують допомоги. Передбачається, що супермаркети площею понад 400 квадратних метрів будуть зобов’язані долучатися до цієї програми.

Під час круглого столу, присвяченого розвитку фудбенкінгу, голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек зазначив, що торговельні мережі можуть негативно сприйняти таку норму.

За його словами, у Чехії подібний закон діє з 2018 року. Спочатку великі мережі виступали проти нововведення та навіть намагалися оскаржити його в суді, однак безуспішно. Нині чеська система продовольчих банків вважається однією з найрозвиненіших у Центральній Європі.

Славічек розповів, що в країні працюють 15 регіональних продовольчих банків, центральний логістичний хаб та понад 1150 громадських організацій-партнерів. За офіційними оцінками, близько 10% населення Чехії перебуває на межі бідності, хоча громадський сектор називає вдвічі вищі показники.

Минулого року чеські банки продовольства допомогли більш ніж 400 тисячам людей. Серед отримувачів допомоги переважали самотні матері та люди похилого віку, які становили 62% усіх бенефіціарів.

За словами Славічека, протягом року вдалося врятувати від утилізації та передати нужденним 17,4 тисячі тонн продуктів. Державна підтримка програми склала 5 млн євро, тоді як загальна вартість наданої допомоги оцінюється у 31 млн євро.

Розвиток фудбенкінгу є однією з умов, які Україна має виконати в межах євроінтеграційних процесів. Європейський Союз також передбачає фінансування для впровадження таких механізмів. Очікується, що система допоможе одночасно скоротити обсяги харчових відходів, знизити витрати бізнесу на утилізацію та підтримати малозабезпечених громадян.

Наразі питання перебуває на етапі обговорення. Банки продовольства функціонують як благодійні неприбуткові організації, які приймають продукти від виробників і торговельних мереж, а потім розподіляють їх серед тих, хто потребує допомоги.

За наявними оцінками, щороку в Україні утилізують близько 2,7 млн тонн продовольства. Водночас понад 30% населення стикається з проблемою харчової бідності. Уже сьогодні українські продовольчі банки передали 4700 тонн продуктів більш ніж двом мільйонам людей.

Експерти наголошують, що така продукція залишається безпечною для споживання. Виробники зазвичай закладають додатковий резерв терміну придатності, який може становити близько 20% понад дату, зазначену на упаковці.

Передбачається, що банки продовольства відповідатимуть за сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Також виробники повинні будуть чітко розділяти два типи маркування: Best Before («краще спожити до») та Use By («кінцева дата споживання»), після якої продукція має утилізуватися.

Тим часом в Україні продовжують змінювати й інші механізми соціальної підтримки. Зокрема, у 2026 році оновлено підходи до нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам, зосередивши підтримку на найбільш вразливих категоріях населення.