“Мінеральна угода” зі США на $75 млн

У вересні до спільного українсько-американського фонду надійшли перші $75 млн від Міжнародної фінансової корпорації розвитку США. Проте попри активність інвесторів, ключові родовища все ще заплутані у судових спорах та бюрократичних бар’єрах.

Україна офіційно отримала перші кошти в межах так званої "мінеральної угоди" зі США — $75 мільйонів від американської Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC). Ці гроші стали початковим внеском до спільного інвестиційного фонду США–Україна, створеного у травні. Україна має внести аналогічну суму, щоб сформувати стартовий капітал у $150 мільйонів.

У вересні американські представники відвідали родовища на Кіровоградщині та Житомирщині, зокрема Добру, Бирзулівське та Лікарівське ділянки. Саме ці території розглядають як потенційні для спільних проєктів із розробки критичних мінералів, серед яких літій, титан і графіт.

Однак, попри ентузіазм уряду, подальші перспективи виглядають неоднозначно. Ключові українські родовища досі залишаються у юридичних спорах. Найяскравіший приклад — літієва ділянка Добра, за яку тривають суди між державою та компанією Critical Metals Corp, що вважає себе законним власником спецдозволу. Водночас держава оголосила новий конкурс на розробку ділянки, запросивши до участі й американську компанію TechMet, серед акціонерів якої є уряд США.

Експерти ринку позитивно оцінюють факт появи фонду, але визнають: без розв'язання системних проблем інвестиційний прорив може так і не відбутися. Виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості Ксенія Оринчак наголошує, що внесок DFC — радше "сигнал довіри", ніж конкретна інвестиція у видобуток. За її словами, фонд має три основні напрями — енергетику, інфраструктуру та надра, тому залучення капіталу лише починається.

Паралельно Держгеонадра презентували масштабний звіт про запаси стратегічних і критичних мінералів, уперше відкривши частину раніше засекречених даних. Це покликано зробити Україну привабливішою для західних інвесторів. Проте експерти зазначають, що інформація здебільшого базується на старих радянських архівах і потребує оновлення відповідно до міжнародних стандартів.

Проблемним залишається й питання прав власності на землю, дозвільних процедур і прозорості конкурсів. Бізнес очікує стабільних правил гри, тоді як держава лише готує нормативну базу. Як зауважує Михайло Жернов, директор компанії Critical Metals, головним випробуванням "мінеральної угоди" стане саме конкурс на Добру, який покаже, чи справді Україна готова до прозорого партнерства із США.

Попри все, сторони продовжують рухатися вперед. Американські делегації вже оцінили потенціал кількох українських родовищ, а уряд розраховує, що спільний фонд стане платформою для масштабного перезапуску гірничодобувної галузі. Проте фахівці попереджають: без стабільності в законодавстві та судовій системі навіть "золотий" інтерес інвесторів може знову захлинутися в українській бюрократії.