Проєкт Трудового кодексу: коли запрацює і що зміниться для працівників
Основні норми нового Трудового кодексу мають набрати чинності через шість місяців після скасування воєнного стану. Документ, який 7 січня схвалив Кабмін, ще не зареєстрований у Верховній Раді, але ним планують замінити чинний КЗпП.
Мінекономіки підготувало проєкт Трудового кодексу, який, за задумом уряду, запровадить оновлені правила на ринку праці. Як пояснила заступниця міністра економіки Дарія Марчак, над документом працювали понад два роки, залучаючи бізнес, профспілки та експертів. У відомстві очікують, що нові норми зроблять трудові відносини більш передбачуваними, зменшать правову невизначеність і сприятимуть детінізації зайнятості.
Однією з центральних ідей проєкту називають більшу гнучкість у працевлаштуванні. Зокрема, передбачено дев’ять форматів трудових договорів, які можна поєднувати залежно від ситуації та потреб сторін — серед них договори для дистанційної або надомної роботи, варіанти з нефіксованим робочим часом, учнівські договори та інші моделі.
Окремий блок змін стосується цифровізації. Істотні умови праці мають фіксуватися у письмовому трудовому договорі, який дозволяється укладати також в електронній формі.
Серед соціальних гарантій у Мінекономіки акцентують на збільшенні мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки — з 24 до 28 днів. Також пропонують ширші можливості для поєднання роботи й батьківства: кожен із батьків, як зазначається в проєкті, може використати частину оплачуваної відпустки для догляду за дитиною.
Мінімальну зарплату, як і нині, встановлюватиме Верховна Рада. У проєкті закладено орієнтир: спершу її розмір має бути не нижчим за 40% середньої зарплати в економіці за перше півріччя попереднього року. Далі співвідношення планують підвищувати: через рік — до 42%, через два — до 44%, і поступово довести до 50%.
У тексті наводиться приклад із даними Держстату: у листопаді 2025 року середня зарплата становила 27 тис. грн, тоді як мінімальна — 8 тис. грн (тобто 30%). За запропонованою формулою мінімальна зарплата в такому разі мала б бути 10 800 грн.
У проєкті визначено перелік святкових і неробочих днів: Новий рік (1 січня), Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня), День пам’яті та перемоги над фашизмом у Другій світовій війні (8 травня), День Конституції (28 червня), День Української державності (15 липня), День незалежності (24 серпня), Різдво (24 і 25 грудня), а також по два вихідні на Великдень (неділя і понеділок) та Трійцю (неділя і понеділок).
У проєкті Трудового кодексу визначено тривалість оплачуваних відпусток залежно від категорії працівників:
- базова щорічна відпустка становить 28 днів за повний відпрацьований рік;
- для педагогічних працівників передбачено 56 днів;
- для працівників віком до 18 років — 31;
- а батькові після народження дитини надається 14 днів відпустки.
Проєкт також описує механізми реагування на дискримінацію, мобінг (цькування) та харассмент (домагання). Працівники, які вважають, що зіткнулися з такими порушеннями, можуть звертатися до роботодавця, державних органів або до суду, навівши обставини, що можуть на це вказувати.
Водночас обов’язок довести відсутність дискримінації, мобінгу чи харассменту покладається на роботодавця або особу, яку звинувачують.