НБУ пояснив закупівлю обладнання для утилізації монет і зв’язок із дискусією про «шаги»

У соцмережах закупівлю Нацбанком техніки для знищення монет пов’язали з можливою заміною назви «копійка» на «шаг». У НБУ заявляють: ініціатива щодо «шагів» не потребуватиме додаткових витрат, а купівля обладнання — частина звичайних операцій.

На тлі обговорення можливої зміни назви розмінної монети з «копійки» на «шаг» у публічному просторі з’явилися твердження, що це нібито потягне значні витрати для держави та Національного банку. Як аргумент опоненти ініціативи посилаються на закупівлю НБУ обладнання, яке начебто призначене для знищення копійок після перейменування.

У Нацбанку у відповідь наголосили, що зміна назви розмінної монети не вимагатиме додаткових коштів із бюджету. Так само, за їхніми словами, не передбачено окремих виробничих чи організаційно-технічних витрат з боку НБУ: усі роботи виконуватимуться в межах уже запланованих операційних видатків, пов’язаних із виготовленням банкнот і монет та утилізацією непридатної готівки, вилученої з обігу.

Також у НБУ підкреслили, що у разі появи монет, номінованих у шагах, негайного вилучення копійок не планують. Зокрема, «50 шагів» і «50 копійок» мають перебувати в обігу паралельно, а швидке вилучення та утилізація монет «50 копійок» наразі не закладені.

Окремо в НБУ пояснили, навіщо саме купують обладнання для знищення монет. Йдеться про спеціалізовану установку Monea M60-Decoiner 600, процес закупівлі якої стартував ще у 2024 році. У банку наголошують: ця покупка не має стосунку до ініціативи щодо «шагів» і є частиною поточної операційної діяльності.

Потреба в такій техніці пов’язана з великими обсягами монет, які поступово виводять з обігу. Із 2019 року в Україні вилучають розмінні монети номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок — їх уже накопичилося близько 800 тонн. При цьому монети й надалі повертаються: строк їх вилучення продовжено до завершення воєнного стану та ще на 90 днів після цього.

Додатково до переліку монет, що надходять на утилізацію, почали потрапляти й 10 копійок — їх поетапне вилучення стартувало з жовтня 2025 року. За минулий рік вилучили 3,1 млн таких монет. У НБУ оцінюють, що з готівкового обігу може повернутися 5–6% монет цього номіналу, що становить близько 420 тонн. У підсумку загальна маса монет, які потребуватимуть утилізації, має скласти щонайменше 1200 тонн.

Для розуміння масштабу Нацбанк наводить контекст: у готівковому обігу нині перебуває близько 11,7 млрд монет, які підлягають вилученню, а їхня сумарна вага перевищує 28,5 тис. тонн.

Вилучені монети НБУ зобов’язаний утилізувати, перетворюючи їх на металобрухт для подальшого продажу через спеціальні аукціони. За даними Нацбанку, у 2025 році дохід від реалізації такого брухту становив 29,3 млн грн.

Наразі знищення монет відбувається на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору НБУ, продуктивність якого — від 100 до 185 кг на годину. За таких темпів, як зазначають у банку, утилізація вже накопичених обсягів може розтягнутися більш ніж на дев’ять років. Крім того, чинне обладнання має інше основне призначення — роботу з технічними відходами виробництва грошових знаків.

Саме тому НБУ ще у 2024 році ініціював придбання більш потужної сучасної техніки. Очікується, що нове обладнання дозволить приблизно вдвічі прискорити процес і впоратися з накопиченими монетами орієнтовно за чотири роки.

У Нацбанку також розраховують, що протягом наступних двох-трьох років продаж брухту зі знищених монет може принести до 153 млн грн, що, за оцінкою банку, суттєво перевищує вартість закупівлі обладнання — 252 300 євро (або 12,6 млн грн).