Металурги сплатили майже $6 млрд податків за п’ять років

Попри війну та складну економічну ситуацію, підприємства металургійної галузі продовжують наповнювати бюджет. За 2021–2025 роки українські компанії сектору перерахували до бюджетів усіх рівнів 193 млрд грн податків.

За даними галузі, за п’ять років металургійні підприємства України сплатили до державного та місцевих бюджетів 193 млрд грн, що еквівалентно приблизно $5,9 млрд. Лише у 2025 році чотири найбільші компанії сектору перерахували 33,1 млрд грн, що на 2,1% більше, ніж роком раніше. Ці надходження відіграють важливу роль у фінансуванні оборони та підтримці економіки в умовах війни.

При цьому динаміка сплати податків у різних компаній була різною. Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг» збільшило податкові відрахування на 28% — до 8,5 млрд грн. Компанія «Інтерпайп» наростила платежі на 1%, до 5,6 млрд грн. Водночас група «Метінвест» скоротила виплати на 5%, до 18,7 млрд грн, а Дніпровський металургійний завод зменшив податкові надходження на 41,8% — до 290 млн грн.

Загальне уповільнення темпів сплати податків пов’язують зі складною ситуацією у галузі. Зокрема, 2025 рік став першим для «Метінвесту» без постачання коксівного вугілля з власного підприємства, а також із падінням виробництва у гірничому сегменті. Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат протягом року простоював через високі тарифи на електроенергію та логістику.

Генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков зазначив, що війна та глобальні виклики суттєво змінили умови роботи бізнесу. Водночас металургійна галузь продовжує виконувати стратегічну роль для економіки, забезпечуючи валютні надходження та підтримуючи бюджет.

У «АрселорМіттал Кривий Ріг» уточнили, що з 8,5 млрд грн податків, сплачених у 2025 році, 2,6 млрд грн було спрямовано до місцевих бюджетів. У компанії підкреслили, що попри складні умови воєнного часу підприємство залишається важливим платником податків. Водночас енергетичні проблеми, спричинені атаками на інфраструктуру, а також високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту негативно впливають на конкурентоспроможність продукції.

Минулий рік став одним із найскладніших для сталевої індустрії. Хоча виробництво чавуну зросло на 11,2%, а металопрокату — на 4,8%, виплавка сталі скоротилася на 2,2% порівняно з 2024 роком. За оцінками аналітиків GMK Center, галузь фактично працює на межі можливостей у нинішніх умовах.

Серед головних викликів для сектору називають нестачу електроенергії, зростання імпорту коксівного вугілля (у січні–серпні 2025 року його обсяг зріс у 3,1 раза — до 2,3 млн тонн), дію механізму CBAM, високі тарифи державних монополій та низькі світові ціни на металопродукцію.

Аналітики GMK Center прогнозують, що у 2026 році виробництво сталі в Україні залишиться приблизно на рівні 7,2 млн тонн у базовому сценарії. Також очікується скорочення експорту залізної руди приблизно на 5% — до 29 млн тонн.