МВФ готує нову програму для України

Україна отримала проєкт меморандуму з Міжнародним валютним фондом для старту нової програми співпраці. Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив ключові пункти документа й пояснив, на що саме реагує Фонд.

Україна отримала проєкт меморандуму з МВФ, який має стати основою для запуску нової програми. Про його основний зміст повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, документ демонструє реакцію міжнародних партнерів на рішення та дії влади, які викликали критику. Він зазначив, що регулярні популістські ініціативи уряду обертаються вимогами Фонду щодо підвищення податкових надходжень. Також, за його оцінкою, в меморандумі відображені претензії щодо підходів до управління державними підприємствами та окремих рішень у сфері експертиз у кримінальних провадженнях.

Загалом програма міститиме 20 структурних маяків: один постійний, чотири — у форматі prior actions (обов’язкових кроків для старту програми), а також 15 пунктів із визначеними дедлайнами, останній з яких запланований на кінець грудня 2026 року. Постійний маяк стосується державних банків: МВФ наполягає, щоб держава не витрачала бюджетні кошти на їхню докапіталізацію, а проблемні банки передавалися до Фонду державного майна.

Серед першочергових дій одна вимога вже виконана — ухвалення бюджету на 2026 рік. Інші prior actions стосуються, зокрема, перегляду податкових правил. МВФ вимагає запровадити оподаткування доходів із цифрових платформ (у меморандумі це описується як податок на оголошення та онлайн-майданчики) та скасувати пільгове розмитнення для посилок вартістю до 150 євро.

Окремий блок — ПДВ для ФОП. Уряд має внести до парламенту законопроєкт, який зробить обов’язковою реєстрацію платниками ПДВ ФОП-спрощенців із річним оборотом понад 1 млн грн з 1 січня 2027 року. Прийняти цей закон, згідно з одним із маяків, потрібно до кінця березня 2026 року.

Ще дві першочергові вимоги — ухвалити постанову щодо правил для платників ПДВ у сфері публічних закупівель і зареєструвати законопроєкт про зміни до Трудового кодексу. Решта пунктів програми — структурні маяки з конкретними термінами виконання.

До кінця лютого Україна має виконати низку завдань, зокрема імплементувати вимоги міжнародних фінансових інституцій щодо процедури відбору членів наглядових рад державних банків, затвердити план для створення секторальних стратегій державних інвестицій та призначити всіх членів Рахункової палати за результатами конкурсу.

До кінця березня в програмі передбачено призначення нового керівника митниці, ухвалення закону про обов’язковий ПДВ для частини ФОП-спрощенців, а також забезпечення доступу до незалежної й якісної експертизи у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

До кінця квітня МВФ очікує публікації технічного аналізу, який кількісно оцінить витрати від чинних пільг та субсидій у сфері електроенергії, газу та тепла. Також має бути оприлюднений сценарій реформи, який передбачає поступове повернення до ринкових тарифів із захистом вразливих споживачів.

Серед завдань на перше півріччя — внесення змін до політики держвласності й закону «Про акціонерні товариства», щоб рішення наглядових рад у держпідприємствах ухвалювалися простою більшістю голосів (за винятком стратегічних питань), а також щоб усунути норми, які можуть запроваджувати вето чи завищені кворуми. Окрім цього, уряд має подати зміни до Податкового кодексу для приведення правил трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР і ЄС, оновити стратегію розвитку держбанків із урахуванням цілей приватизації та подати Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки.

До кінця червня також заплановане впровадження системи нагляду за ризиками третіх сторін, а НАЗК має видати нові нормативні акти, які встановлять ризик-орієнтований підхід до перевірки декларацій з акцентом на чиновників у зонах підвищеного ризику. До кінця грудня передбачено створити дизайн централізованого дата-центру для податкової та митної служб і внести зміни до закону про НКЦПФР для формування незалежної наглядової ради.

Окремо меморандум містить вимоги щодо зменшення зловживань спрощеною системою оподаткування, які дозволяють маскувати трудові відносини й уникати сплати податку на доходи. Для цього уряд має підготувати законопроєкт про зміну визначення «зайнятості» у Трудовому кодексі відповідно до міжнародної практики (цей пункт визначено як prior action), посилити контроль із боку Держпраці та застосовувати нові правила, щоб запобігати ухиленню від оподаткування через приховану зайнятість.

У 2026 році уряд також зобов’язується подати зміни до Податкового кодексу, які виключать із другої групи платників єдиного податку види діяльності з підвищеним ризиком приховування трудових відносин. У переліку згадуються, зокрема, ІТ-послуги, консалтинг, бухгалтерський облік, аудит, маркетинг тощо. Для цих напрямів також планується запровадити підвищені диференційовані ставки для платників третьої групи.

Щодо пенсійної системи меморандум не передбачає окремих маяків, але містить зобов’язання уряду. Україна декларує, що за підтримки МВФ та Світового банку працює над комплексною пенсійною реформою, яка охоплюватиме всі компоненти системи, і має бути побудована так, щоб у середньостроковій перспективі не збільшувати дефіцит.

Уряд також бере на себе зобов’язання утриматися від запровадження нових спеціальних пенсій або привілеїв, від ухвалення законодавчих змін, які створюють додаткові пенсійні зобов’язання без фінансового покриття, а також від рішень, що можуть знизити встановлений пенсійний вік. У короткій перспективі планується обмежити додаткові виплати для окремих категорій пенсіонерів понад страхову частину й перейти до єдиного механізму підвищення пенсій через індексацію. Зокрема, уряд має подати законопроєкт, який припинить практику прив’язки щорічного підвищення окремих спеціальних пенсій до зростання зарплат.

У розділі щодо боротьби з корупцією та економічними злочинами МВФ наголошує: будь-які зміни, які погіршують можливості або зачіпають незалежність НАБУ, САП та ВАКС, будуть прямим порушенням умов програми.

Окрема роль у меморандумі відведена БЕБ — його визначено ключовим органом у протидії податковому та митному шахрайству. Критично важливою умовою МВФ називає атестацію персоналу, причому в пріоритеті має бути перевірка керівників підрозділів і територіальних управлінь та їхніх заступників. Для підвищення ефективності БЕБ уряд має збільшити фінансування, а також полегшити доступ Бюро до необхідних економічних даних, зокрема інформації від податкових і митних органів.

Також БЕБ, згідно з меморандумом, має активніше використовувати інструменти системи протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму, щоб допомагати виявляти масштабні випадки ухилення від сплати податків та контрабанди за допомогою фінансової розвідки у взаємодії з іншими відомствами.